Упродовж 20 століття українки, які емігрували до Едмонтона, будували нове життя, зберігаючи при цьому свою ідентичність, мову та культуру. Вони не просто адаптувалися до нових реалій, а створювали їх. Українки Едмонтона були активними учасницями суспільного життя. Історія жіночої еміграції – це завжди також історія феміністичної активності. Саме про цю історію ми розкажемо далі на edmontonka.
Контекст: політичні рухи1960-1970-ті років
Протягом 1960-х та 1970-х років у Канаді почалися прогресивні політичні процеси. У цей період активно розвивався екологічний рух, антивоєнний рух та рух за гендерну рівність. На передовій цих рухів були студенти та молодь, у тому числі діти людей, які пережили потрясіння Другої світової війни.
Серед студентів та активістів були люди, які виросли в українсько-канадській громаді та з дитинства спостерігали за дискримінацією. Едмонтон став центром, де склалося унікальне середовище людей українського походження, які прагнули зберігати українську культуру, але паралельно цікавилися прогресивною політикою.
Ці люди займалися різними важливими речами, у тому числі організовували акції на захист політичних в’язнів у Радянському Союзі, а також створювали свої організації. Серед таких людей було чимало жінок, які займалися захистом саме жіночих прав.
Група «Громада»
Багато активістів були колишніми або чинними членами Спілки українських канадських студентів, які стали активними під час студентства. Тоді була сформована культурна група «Громада». Це була група людей, яка шукала способи сформувати антирадянську, проукраїнську, але разом з цим соціалістичну позицію.
У рамках цієї групи була створена також жіноча група «Громада». Це сталося після того, як жінки помітили, що чоловіки часто ігнорують їхні думки. Жінки об’єдналися, щоб створити організацію, де будуть почуті всі голоси. Тут вони могли досліджувати аспекти власного досвіду, а також дізнаватися про історію жінок Канади та України.
Часто жінки Жіночої групи «Громада» проводили акції на захист жінок-політичних в’язнів Радянського Союзу та встановлювали зв’язки з феміністками України.
Житловий кооператив «Громада»
Жіноча група «Громада» заснувала власний житловий кооператив. Серед перших жительок були відомі Мирна Косташ та Анна Радьо. Кооператив було створено з метою збереження та розвитку української культури та мови, а також з метою побудови феміністичної спільноти для розширення прав і можливостей жінок. Жінки прагнули побудувати дім, де українська громада могла б існувати в англомовному місті.
Тут сім’ї жили спільно та допомагали одна одній у вихованні дітей. Така близькість значно полегшувала соціалізацію, організацію процесів та участь у політичному активізмі.
Житловий кооператив «Громада» – це унікальне явище. Кооператив існує і зараз. Це інклюзивне альтернативне житло, яке є домівкою для багатьох науковців з України, які працюють в Едмонтоні. 24 лютого 2022 року всі мешканці вивісили прапори перед будинками кооперативу.
Українки та бізнес
Українки активно реалізовували свої феміністичні ідеї на практиці. Наприклад, Галина Фріланд відкрила першу жіночу книгарню Едмонтона «Common Woman Books», а Анна Радьо керувала бутиком «Zoryana». Вони мали спільних клієнтів та знаходилися по сусідству. Працівники двох магазинів допомагали один одному та разом святкували Міжнародний жіночий день. Жителі Едмонтона згадують ці місця як простори, куди можна було просто завітати та завжди відчути себе бажаними гостями.
Книги «Common Woman Books» охоплювали такі теми, як мистецтво, пологи, діти, феміністична теорія, художня література, лесбійство, сексуальність, духовність, насильство щодо жінок, права тощо. Привілеї у книгарні надавалися саме жінкам-авторам.