Дженніфер Квіст – канадська письменниця, романістка та критикиня, яка живе та працює в Едмонтоні. У своєму досить молодому віці вона вже є авторкою трьох романів. Її дебютний роман був навіть номінований на Міжнародну премію Дубліна, але знадобилося 50 спроб, щоб видати його. У цій статті ми розповімо про шлях письменниці та про те, як їй вдалося досягти успіху. Далі на edmontonka.
Історія життя
Дженніфер народилася на півночі материкової частини Британської Колумбії, а потім дуже часто подорожувала, тому що її батьки були дуже «амбітні та неспокійні». Їй довелося змінити 11 шкіл і тільки брати та сестри рятували від самотності. Проте ця самотність часто надихала Дженніфер на постійне вигадування різних історій у голові. Саме так народилося її бажання писати.
Дженніфер вирішила переїхати від батьків, що дозволило дівчині залишитися на одному місці та успішно закінчити Університет Альберти, де вона здобула ступінь бакалавра мистецтв із соціології.
Після університету Дженніфер Квіст одружилася з «молодим і гарним, але дуже бідним» юнаком, з яким пізніше них народилося п’ять синів.
Пізніше вона також здобула ступінь доктора філософії з порівняльного літературознавства, досліджуючи теоретичні та практичні альтернативи традиційному англоцентричному письменництву. Гарна професійна освіта у поєднанні з природним талантом відкрили їй двері до успіху.
Розвиток кар’єри
На початку кар’єри Дженніфер працювала з корінними народами Альберти, досліджуючи питання охорони здоров’я та освіти громад. Потім вона працювала позаштатним дослідником, колумністом та репортером у Форт-Мак-Марреї. Після цього Дженніфер почала працювати в Університеті Альберти, де вона й досі викладає англійську літературу, творче письмо та композицію на кафедрі англійської мови та кінознавства. Паралельно вона завжди приділяла увагу творчості та написанню незалежних текстів.
Дженніфер Квіст почала писати одразу після випускного з університету. Вона писала як прозу, так і поезію. Коли Дженніфер закінчила перший роман, вона дуже довго не могла знайти видавництво. 50 разів вона відправляла свій твір і тільки на 51-й отримала відповідь. Сама Дженніфер згадує цей період як дуже складний і жахливий: вона стояла у душі, плакала і молилась, щоб відмови перестали надходити.
Крім цього, Дженніфер рецензує книги. Її статті можна знайти у літературних журналах «The Rusty Toque», «The Puritan» та «Dialogue». Академічні статті Дженніфер ви також можете знайти у журналі «New Writing» або у збірниках «Responding to Creative Writing» та «Queer China TV». Деякі короткі прози письменниці також публікувалися у «Prairie Fire» або у «NorthWord», а деякі були номіновані на премію Говарда О’Хагана.
Найголовнішим досягненням і здійсненням мрії для Квіст було те, що одна її робота з’явилася у підручнику коледжу як приклад змішаного есе. Вона називає це ризикованою формою есе, яку не варто «намагатися повторити вдома самостійно». Дженніфер Квіст має гостре почуття гумору і любить посміятися над собою.
Про що пише Дженніфер Квіст у своїх романах
Її романи – це сімейні комедії з елементами темної трагедії. Можна сказати, що на моторошність Дженніфер надихала власна сімейна історія. Її батьки були з темних внутрішніх лісів Нью-Брансвіка та виросли у сім’ях, у яких любили історії про привидів. Дженніфер всі ці історії зберігає та іноді відтворює у своїх творах.
Твори Дженніфер Квіст об’єднує глибока увага то теми смерті, любові, сімейних зв’язків і пошуку себе. Вона пише про те, як переживати втрати та зберігати гідність і теплоту навіть у складних життєвих обставинах. Для Квіст смерть – це частина життя, яка відкриває нові сенси.
Ще одна важлива тема для неї – це внутрішній пошук. Її герої часто опиняються у кризових ситуаціях, що змушують їх переосмислити себе. Через подібний самопошук пройшла і сама Дженніфер, адже її шлях до успіху не був легким. Вона пройшла через сумніви, сльози та невпевненість, але не зупинилася. Саме завдяки цьому вона змогла стати визнаною письменницею та продовжує дарувати світу свої твори.