Ребека Скотт – олімпійська чемпіонка, яка надихає і найтитулованіша лижниця Канади. Її вплив виходить за межі лижних трас і поширюється на такі сфери, як чесна гра, боротьба з допінгом, розширення прав і можливостей корінної молоді через спорт, пише edmontonka.com.
Перші кроки в лижному спорті
Ребека-Енн Скотт народилася в 1974 році у Вегревіллі, провінція Альберта. Все дитинство дівчинки пройшло у Верміліоні. З лижним спортом вона познайомилася завдяки батькам, які заснували лижний клуб Vermilion Nordic Ski Club. Будинок сім’ї межував з Vermilion Provincial Park, а це означало, що Ребека могла кататися на лижах у будь-який час, що дозволило їй почати займатися біговими лижами, також відомими як нордичні лижі. Коли дівчинці виповнилося 5 років, мати й батько записали її в місцеву лігу у Верміліоні. У перегонах Ребека почала брати участь з 7 років.
У 13-річному віці під керівництвом тренера Леса Парсонса вона виграла свої перші національні змагання серед юніорів у Британській Колумбії. Саме тоді Ребека зрозуміла, що хоче виступати за Канаду і стати олімпійською чемпіонкою. Беручи участь у перегонах Кубка Альберти, вона перейнялася любов’ю до змагань, атмосфери перегонів і до спільноти людей, захоплених спортом. До 16 років дівчина вже регулярно брала участь у чемпіонатах світу серед юніорів. У цьому виді спорту, де домінували європейські спортсмени, Скотт – єдина північноамериканка, яка досягла успіху в міжнародних змаганнях з лижних перегонів. На Олімпійських іграх 1998 року в Нагано Скотт посіла 45-те місце в перегонах переслідування. У 2001 році спортсменка виграла першу за 10 років медаль Канади на Кубку світу, бронзу в спринті.
Розвиток у різних напрямках
Протягом усієї своєї спортивної кар’єри та після її закінчення Ребека отримувала хороші можливості для розвитку в будь-якому напрямку. Це також означало неперевершений рівень любові та довіри суспільства. Люди надавали спортсменці величезну підтримку, що дуже її надихало, навіть коли справи йшли не дуже добре.
За 11 років, проведених у складі збірної Канади з лижних перегонів, Ребека брала участь у Кубку світу, включаючи чемпіонати світу кожні 2 роки й три Олімпійські ігри: в Нагано в 1998 році, у Солт-Лейк-Сіті у 2002 році та в Турині у 2006 році. На момент завершення спортивної кар’єри Ребека побила всі рекорди Канади й стала однією з найкращих у світі універсальних лижниць. Вона завоювала 17 медалей на етапах Кубка світу.
Вихід Ребеки зі спорту не поклав кінець її участі в спортивному житті. Фактично, її кар’єра відтоді є не менш важливою частиною її спадщини. У 2006 році колеги обрали Скотт до Комісії спортсменів Міжнародного олімпійського комітету, що разом з тим привело її до роботи в Канадському олімпійському комітеті, Організаційному комітеті Олімпійських ігор у Ванкувері та Канадському центрі з етики в спорті. Ребека також очолювала Жіночий комітет Канадської федерації лижних перегонів.
Нелегка боротьба за справедливість
Скотт мужньо і пристрасно відстоювала ідею чистих спортивних змагань без допінгу і виступала проти країн та їхніх спортсменів, які використовували заборонені засоби. Її дії отримали всесвітнє визнання як послідовна боротьба з допінгом у спорті.
Ребека, яка завжди вірила в чистий спорт і чесну гру, стала затятою прихильницею боротьби з допінгом після участі в перегонах на Олімпійських іграх 2002 року. Тоді спортсменка посіла третє місце, поступившись двом російським лижницям, яких згодом дискваліфікували за використання заборонених допінгових препаратів. У результаті її бронзова медаль спочатку перетворилася на срібну, а потім у 2004 році на золоту. На думку Ребеки, всі спортсмени повинні змагатися на рівних умовах, причому незалежно від того, звідки вони родом і яким видом спорту займаються.
Боротьба за справедливість давалася спортсменці легко, адже вона виросла в сім’ї з високим рівнем соціальної свідомості. Її батьки Джен і Волтер подбали про те, щоб дочка навчилася відстоювати те, що вважає правильним, активно брати участь у змінах, які вона бажає бачити, і боротися за справедливість. Все це у неї дуже добре виходило, і Ребека багаторазово доводила, що її переконання відбиваються в силі.
У 2001 році Скотт разом з друзями подали петицію до Міжнародної федерації лижного спорту з вимогою створити незалежну організацію з тестування на допінг для всіх змагань з лижних перегонів на Кубку світу та Олімпійських іграх. З 2005 року Скотт активно співпрацювала з Всесвітнім антидопінговим агентством. Як голова Комітету спортсменів, вона брала участь у розробці Антидопінгової хартії прав спортсменів.
Великі досягнення
З 2003 року по 2005 рік спортсменка завоювала кілька медалей Кубка світу в спринті, командних перегонах і гонитві на довгі дистанції. На наступних Олімпійських іграх 2006 року Ребека не змогла повторити свій особистий золотий результат і посіла 4 місце у своїх дисциплінах. У 2006 році Скотт завершила спортивну кар’єру.
Ребека продовжує виступати за чесний спорт і ігри, і її робота відзначена на найвищому рівні. Скотт є членкинею Зали спортивної слави Альберти, Зали спортивної слави Канади, Зали лижного спорту Канади, а також почесною докторкою права Університету Альберти й Університету Британської Колумбії. Вона нагороджена Золотою та Діамантовою ювілейними медалями королеви Єлизавети II та медаллю «За видатні заслуги». У 2018 році Ребека була відзначена званням офіцерки Ордена Канади.
Важливо відзначити, що Скотт надихала спортсменів з місцевих лижних клубів на міжнародні змагання і зробила своє рідне місто Верміліон відомим у світі лижного спорту. Бувши генеральною директоркою Spirit North — національної організації, яка працює над поліпшенням життя дітей і молоді корінних народів за допомогою спорту та ігор, — Ребека з ентузіазмом боролася за рівність і справедливі можливості для всіх.
Діяльність у Spirit North
Коли організація Spirit North запросила жінку стати її посолкою, вона вперше ступила на територію резервації корінних народів. Саме тоді Ребека побачила справжню реальність соціально-економічної, медичної та освітньої нерівності, що існує серед корінних народів. Ребеку особливо засмучувала відсутність можливостей для дітей та молоді. У 2015 році після публікації доповіді «Правда і примирення» жінка відчула, що, як справжня канадка, вона зобов’язана зробити свій внесок у процес відновлення, і, оскільки багато закликів до дії стосувалися спорту, вона побачила в цьому найбільш відповідний шлях.
Spirit North визнана однією з провідних канадських організацій, що пропагують спорт в інтересах соціального розвитку. Вона базується в Альберті, проте розширила свою діяльність, охопивши 5 провінцій і щорічно залучаючи близько 6000 дітей і підлітків.
У вільний час Ребека катається на лижах і веде активний спосіб життя разом зі своїм чоловіком, колишнім олімпійським чемпіоном Джастіном Водсвортом. Ребека сподівається, що, який би шлях вона не обрала, спорт є для неї запорукою здоров’я і добробуту на все життя. Жодного разу вона не пожалкувала, що присвятила всю себе лижному спорту.