Елісон Джейн Сидор вважається однією з найкращих канадських велогонниць. Вона завоювала 17 медалей Кубка світу з крос-кантрі. Також Елісон володарка 13 медалей, з яких 3 золоті. Старання, сила та віра в себе привели жінку до великих успіхів у спорті. Детальніше про те, як їй вдалося підкорити найвищі вершини та заявити про себе на весь світ, поговоримо на edmontonka.com.
Дитинство і юність
Елісон народилася в Едмонтоні. Її батько працював у гірничодобувній промисловості, через це сім’ї постійно доводилося переїжджати з однієї прерії в іншу. З раннього дитинства дівчинка проявляла інтерес до велосипедів, коли їй виповнилося 2 роки, вона навчилася їздити на двоколісному велосипеді. Отримавши шкільний атестат, Сидор вступила до Університету Вікторії, який закінчила в 1989 році зі ступенем бакалавра наук з біохімії.
Початок і розвиток кар’єри
Елісон захопилася велоспортом у 20 років, тренуючись для участі в тріатлоні. Починала з шосейного велоспорту і дуже швидко змогла досягти успіху. У 1987 році на Western Canada Games вона завоювала золоті медалі у всіх трьох видах велоспорту (маунтінбайк, шосейний і велокрос). До кінця року вона здобула срібло на Національному чемпіонаті Канади з шосейних перегонів і увійшла до складу національної збірної Канади. За свою кар’єру Сидор 4 рази була переможницею національного чемпіонату Канади з шосейних велогонок.
У 1991 році Елісон стала першою канадською жінкою, яка завоювала медаль в індивідуальних міжнародних шосейних перегонах, посівши третє місце на Чемпіонаті світу з шосейних перегонів UCI в Штутгарті. Того ж року Сидор дебютувала на міжнародних змаганнях з маунтінбайка, здобувши четверте місце на етапі Кубка світу в Мон-Сент-Анн. Уже в других перегонах, на етапі Кубка світу з крос-кантрі в Шато-д’О (Швейцарія), їй вдалося посісти перше місце.
У 1992 році Сидор здобула третє місце у світі в шосейних перегонах. Вона взяла участь в Олімпійських іграх 1992 року в Барселоні, але змогла досягти 12-го місця в індивідуальних жіночих шосейних перегонах. Великі останні змагання спортсменка провела на Іграх Співдружності 1994 року. Вона розділила срібло в командних перегонах на час і виборола бронзу в шосейних перегонах.
Великі досягнення
Перемога на чемпіонаті світу стала великим досягненням для спортсменки, яка підвищила її віру в себе. До цього вона ще сумнівалася в тому, чи вистачить у неї таланту і майстерності, щоб домогтися успіху в маунтинбайку. Таким чином, вона виграла золото на трьох чемпіонатах світу поспіль (1994, 1995, 1996). У 2002 році Елісон розділила титул чемпіонки світу в командній естафеті.
Один із найсміливіших її виступів відбувся під час перегонів Кубка світу в Плімуті, Англія. Ближче до кінця перегонів у спортсменки, яка хворіла на той момент на грип і погано почувалася, зіскочив з велосипеда ланцюг. Довго не думаючи, вона взяла велосипед на плече і побігла до фінішу. Попри все Сидор виграла бронзову медаль. Згідно з правилами, перегонник, який отримав травму або сталася механічна поломка на останніх кількох метрах перегонів, може завершити їх, якщо перетне фінішну пряму на велосипеді.
Сидор вдалося завоювати срібну медаль у перших жіночих перегонах з маунтінбайка в крос-кантрі на літніх Олімпійських іграх 1996 року в Атланті, подолавши дистанцію в 32 км за 1:52:36. Загалом жінка брала участь у чотирьох Олімпійських іграх і багатоетапних марафонських перегонах по всій Європі. У 2008 році Елісон посіла перше місце на Absa Cape Epic, а у 2010 році — пішла зі спорту.
За всю свою кар’єру спортсменка отримала велику кількість нагород і титулів. У 1999 році Елісон назвали однією з найкращих канадських велосипедисток століття за версією Canadian Cyclist і нагородили Орденом Британської Колумбії. У 2013 році Сидор включили до Зали слави Канади. Домогтися такого небувалого успіху спортсменці вдалося завдяки витривалості, терпінню і самовіддачі.