Від засновниць рухів за рівність до відомих діячок у мистецтві – жінки Едмонтона прокладали шлях для майбутніх поколінь і залишили незабутній слід в історії міста. У цій статті ми розкажемо про життя та шлях деяких із найбільш впливових жінок міста минулого, які допомогли сформувати сучасність. Їхній внесок можна відчути сьогодні у культурній спадщині, освітніх інституціях та у свободах, які ми всі маємо. Попри виклики та обмеження вони зуміли заявити про себе, щоб надихати покоління майбутніх лідерок міста. Далі на edmontonka.com.
Тельма Шаліфу
Тельма Шаліфу – канадська вчителька та сенаторка, яка присвятила своє життя боротьбі за соціальну справедливість та права жінок серед корінних народів. Вона була призначена до Сенату у 1997 році та стала першою жінкою-сенатором серед корінних народів. Після виходу на пенсію Тельма обіймала посаду старійшини-метиса у Північноальбертському технологічному інституті. Вона вважається одним із лідерів корінних народів Канади.
Шаліфу з юності була активісткою за соціальну справедливість. Вона була учасницею «Компанії молодих канадців», а також активно працювала над просуванням ініціатив з розвитку громад. Шаліфу була однією з засновниць Центру дружби Навільницького озера, який займався допомогою жінкам, що страждали від алкоголізму та домашнього насильства. Вона проявляла особливий інтерес до жінок, які залишилися без голосу у непростих ситуаціях.
Шаліфу також виступала за збільшення доступного житла та субсидій для сімей метисів. Крім цього, Шаліфу відстоювала викладання мов корінних народів у північних школах. Також жінка активно створювала проєкти, які були присвячені культурі та історії метисів.
Шаліфу померла у віці 88 років в оточенні своєї родини у 2017 році. У 2008 році було вирішено назвати одну з едмонтонських шкіл на честь Тельми Шаліфу.
Вайолет Кінг Генрі
Вайолет Кінг Генрі була канадською юристкою та активісткою. Вайолет навчалася в Університеті Альберти та стала першою темношкірою жінкою-юристом, а також першою темношкірою особою, яка закінчила юридичний факультет в Едмонтоні. Крім цього, Вайолет стала першою жінкою, яку призначили на вищу керівну посаду в організації «YMCA».
Вайолет народилася у сім’ї одного з афроамериканських фермерів, який мігрував з Оклахоми до Альберти у 1911 році. Її батько працював носильником, а мати – швачкою.
Вайолет вдалося вступити до Університету Альберти у 1948 році, приєднавшись до феміністичного руху «Сині панчохи». Дівчина успішно навчалась, а також брала активну участь у студентському житті. У 1952 році вона стала представницею Альберти на Міжнародній конференції студентських служб. Для того, щоб оплачувати своє навчання, вона паралельно викладала гру на фортепіано.
У 1953 році Вайолет закінчила навчання в університеті та одразу почала практику. Вона була прийнята до колегії адвокатів Альберти вже через рік. Ці досягнення були висвітлені у головних газетах Едмонтона та Калгарі.
Кінг багато працювала зі справами про домашнє насильство. Крім цього, вона активно виступала проти дискримінації темношкірих людей протягом усієї кар’єри.
У 2022 році Університет Альберти на честь внеску Кінг у канадське право та освіту темношкірих людей у Канаді заснував стипендію у розмірі 20 000 доларів США. Стипендія імені Вайолет Кінг Генрі доступна для найкращих темношкірих студентів, які навчаються на юридичному факультеті університету.
У жовтні 2023 року було опубліковано «Google Doodle», щоб відсвяткувати день народження Вайолет.
Беатріс Кармайкл
Беатріс Кармайкл була відома як «Едмонтонська велика дама опери». Вона була оперною співачкою та диригенткою оркестру.
Беатріс народилася у США у сім’ї талановитого музиканта Генрі ван Луна. Вона почала займатися музикою ще у чотири роки та вже тоді виконала свою першу сольну партію на сцені. У віці 16 років Беатріс продиригувала першою оперетою «Червоний Капелюшок», а у 17 років виграла золоту медаль на співочому конкурсі у Чикаго.
Співачка почала працювати вокалісткою у Чиказькому симфонічному оркестрі. Її кваліфікація швидко зростала і скоро вона стала керівником жіночого голландського оркестру, який гастролював по США. Під час гастролей її запитали, чи не могла б вона виступити в Едмонтоні. Так Беатріс переїхала і кілька місяців грала в їдальні готелю «Макдональд». Там вона познайомилась з Джеймсом Кармайклом, місцевим стоматологом, у якого вона закохалася та за якого вийшла заміж. Так Беатріс назавжди залишилася в Едмонтоні та перетворила його на свій дім.
У 1923 році жінка заснувала Університетське філармонічне товариство, яке ставило опери за допомогою співробітників Університету Альберти протягом усіх 1920-х років. У 1935 році Беатріс заснувала Едмонтонську міську оперну компанію. У наступні роки вона поставила 50 опер.
Беатріс була першою жінкою у Канаді, яка диригувала оркестром. Можна з впевненістю сказати, що саме вона сформувала музичну сцену у місті. У 1961 році вона була нагороджена грамотою від міста, а також парк у центрі Едмонтона було названо на її честь.
Еда Оуен
Еда Оуен присвятила своє життя науці. Вона щодня підіймалася на вежу, щоб знімати показники та складати звіти з понад 140 метеостанцій. Еда роками робила великий внесок у розвиток міста.
Її призначили провінційним агентом та метеорологічним спостерігачем Альберти в епоху, коли жінок взагалі не вважали людьми. Вона провела на цій роботі 28 років свого життя, ретельно фіксуючи погоду в Едмонтоні та складаючи звіти з інших станцій по всій Альберті. Щодня вона надсилала звіти у Метеорологічне товариство Домініону у Торонто. Її робота була неоціненною для авіаторів, лісників, фермерів та журналістів по всій Північній Америці.
Це була непроста робота. Показники потрібно було знімати щогодини з різних приладів протягом усього дня. Вона прокидалася о 5:30 ранку і починала одразу працювати. Її телефон постійно дзвонив: репортери й допитливі громадяни хотіли дізнатися погодні умови.
Еда часто демонструвала свої знання і досвід, даючи прогнози погоди. Зазвичай вона була точнішою, ніж Метеорологічне товариство Домініону у Торонто. Погода оживала перед очима Еди. Вона дуже любила свою роботу. Вона жила на своїй роботі. Це допомагало їй відволіктися від загибелі коханого чоловіка.
До кінця 1920-х жінка стала відомою на місцевому та національному рівні як «Провісниця погоди Альберти». Про неї писали найкращі канадські видання. Її праця відіграла велику роль у розвитку канадської метеорології.
Гледіс Рівз
Гледіс Рівз була піонеркою фотографії Едмонтона. Вона народилася в Англії, але у 1904 році переїхала з родиною до Едмонтона. У 1920 році вона відкрила власну фотостудію «Артліга» і здобула репутацію першої жінки Едмонтона, яка керувала власною фотостудією. У своїй студії жінка пропонувала комерційну фотографію та портретні знімання.
Крім цього, Гледіс Рівз була відома своєю громадською роботою та інтересом до садівництва. Понад 20 років вона була членом правління Едмонтонського садівничого товариства, а у 1928 році стала його першою жінкою-президентом.
Вона також брала участь у процесі посадки дерев у місті. За її участі було висаджено понад 5000 дерев на бульварах Едмонтона у 1923 році.
Вона померла в Едмонтоні у 1974 році. Архів її робіт був викуплений Провінційним архівом Альберти.