Розвиток яскравої мистецької сцени Едмонтона відбувся завдяки низці талановитих людей, чий внесок в місто є неоціненним. Одна жінка відіграла дуже важливу роль у розвитку класичної музики в місті.
Відома багатьом людям Ван Беатріс Кармайкл була музикантом із класичної освіти родом з Чикаго. Вона прийняла місто Едмонтон як свій рідний дім і застосовувала свої таланти та чинила вплив для формування культури міста. Численні музичні проєкти цієї жінки принесли в місто атмосферу шарму, вишуканості, мистецького блиску. Більше на сайті edmontonka.
Історія життя Беатріс
Жінка народилася в Саут-Бенді, штаті Індіана у 1889 році. Її сім’я була небагатою, батько працював музикантом, і саме він вплинув на талант Беатріс. Коли дівчинці виповнилося 10 років, сім’я переїхала до Чикаго, де вона здобувала музичну освіту.
З самого дитинства було видно, який великий хист має дівчина до музики. Вже в 16 років вона стала досвідченою вокалісткою, вивчала скрипку, піаніно. Саме тоді вперше вона почала диригувати своєю оперетою. У 1914 році вчитель вокалу дівчини організував для неї подальше навчання в Німеччині. Від’їзд перервала Перша світова війна, тому Беатріс залишилася в Чикаго.
Перший гастролюючий ансамбль і турне

У перші роки 20 століття жінок практично не допускали приймати участь в професійних оркестрах, що спонукало до появи жіночих гастролюючих ансамблів. За розпорядженнями головного менеджера, Беатріс приєдналася до такого ансамблю.
Його назвали Голландським жіночим оркестром Беатріс Ван Лун. В ньому приймало участь всього 7 жінок, які були одягнені в ірландські костюми. Восени 1920 року оркестр відправився в 8-ми тижневий тур в Едмонтон. Беатріс також була в його складі. Тоді під час виступу жінки з Чикаго стали хітом для всіх.
Вони виступали щовечора перед вдячною публікою людей, Беатріс демонструвала свої таланти, гарно грала на скрипці, та диригувала ансамблем. Місцевий дантист присутній на виступі був настільки зачарований, що в кінці туру запропонував жінці одружитися з ним. Всупереч культурним вимогам до жінок тієї епохи, подружнє життя не ознаменувало кінець кар’єри.
Ставши цінним учасником Едмонтонського симфонічного оркестру Беатріс грала на першій скрипці протягом 13 сезонів, аж поки він не розвалився. Також їй випала честь диригувати останнім концертом, таким чином в Канаді вона стала першою жінкою, яка диригувала оркестром.
Вклад жінки в музичну культуру Альберти
Вона брала активну участь у розвитку музичних організацій в Альбертському університеті. Під її керівництвом університетський оркестр співпрацював з клубом Glee Club у виконанні легких опер до створення Університетської філармонії в 1932 році. Понад 10 років Беатріс присвятила праці в університеті, потім жінка вирішила залишити університет і займатися іншими проєктами.
Вона була прихильницею Едмонтонського жіночого музичного клубу. У 1932 році її попросили створити концертне виконання «Фауста Гуно». Його успіх поклав початок великому починанню Беатріс – заснуванню оперної трупи. Взимку 1935 року жінка запросила друзів до себе додому, щоб обговорити створення трупи, саме тоді народилося Едмонтонське громадське оперне товариство.
Місцева опера дебютувала весною 1935 року з постановкою «Марітани». В неї входило 12 акторів, 38 членів хору та оркестр з 30 осіб. Незважаючи на те, що на виступи приходило багато людей, дебют закінчився великими грошовими затратами. Проте Беатріс не злякалася такого початку і використовувала власні кошти для покриття витрат.
Після першого року існування опера розвивалася. Багато років критики постійно описували її успіх. У післявоєнному кліматі Едмонтона виникали різні конкуруючі трупи. Проте Едмонтонське громадянське оперне товариство залишалося улюбленим серед містян.
Беатріс була віддана своїй справі, працювала на сцені до останнього подиху. 11 березня 1964 року жінка померла у своєму будинку, їй було 75 років.