Мода в Альберті, так само, як і в інших країнах була мінливою, музей моди в Альберті зібрав інформацію про те, як одягалися чоловіки і жінки в різний час. Детальніше на edmontonka.
Започаткування моди
У 1840 році в моді були кофтини з низькими та похилими плечами, важливо було щоб річ мала загострену талію. Спідниці жінки носили у формі дзвона, які пізніше ставали все більше об’ємними. Віддавали перевагу вечірнім сукням зі спущеними плечима. Волосся залишали розділене по центру, по боках робили пучки, або гарно укладали навколо вух і збирали в пучок на потилиці. Особливо часто жінки одягали хустки «пейслі», лляні шапки з мереживними оборками. Модні були накидки з великими комірами.
Що стосується чоловіків, то в їхньому одязі була занижена талія, округлі груди та великі сюртуки, що робило їх фігуру схожою на пісочний годинник. Вони також носили вузькі штани, жилети з високим стоячим коміром. Зачіска практично у всіх була однакова: довге розпущене волосся. Особливо популярними були вуса.
Вже у 1850 році жіночі спідниці були круглі по формі та схожі на дзвін. Важливо було, щоб їх підтримували кринолінові підкладки. Вони мали глибокі волани, яруси. В якості спідньої білизни одягали довгі шаровари, панталони, оздоблені мереживом. Для чоловіків шили пальта, жилети, штани. Тоді вони рівнялися на принца Альберти. Сорочки мали високі стоячі коміри. В моду увійшло пальто-мішок (спеціальна куртка вільного крою довжиною до стегон).
У 1860 році жіночі сукні мали вузькі ліфи, щоб шия була довгою, створювали високі горловини та пришивали спереду гудзики. Біле мереживо було популярним для комірців, манжетів. Спідниця продовжувала змінюватися, але все рівно мала форму круга. Волосся носили з проділом по центру, зав’язаним у низькі шиньйони на потилиці. Прикраси для вбрання включали квіткові вінки, страусине пір’я, метеликів.
Чоловіки і далі продовжували носити жакети, пальто. Єдина різниця була в тому, що жилети почали шити без коміра, для покрою штанів брали вузьке сукно в клітку. Високі накрохмалені комірці носили з хустками. Волосся також було розділеним від центру. Особливо відома зачіска – «вуса Дандрері», «плакси Пікаділлі».
Різка зміна моди, приближення до сьогодення
У 1870 роках жіноча спідниця почала змінюватися, акцент робили на задній частині. Плаття мали довгі шлейфи, велику кількість воланів та рюшів. Крім того, талія стала вищою. Модними були вузькі квадратні вирізи. Волосся прибирали високо на спині, робили складні зачісування. Капелюхи носили маленькі, нахилені вперед до чола. Пізніше почали одягати «картинкові капелюхи» з широкими полями.
Наступного року плаття шили з дуже вузькими ліфами, рукавами і високими вирізами, зап’ястя оздоблювали оборкою або мереживом. Часто акцент робився на задній частині спідниці, де були рюші, волани, великі банти. Змінився і чоловічий одяг. Тоді почали набувати популярності лаунж-костюми. Вони часто були тонкими, а піджаки носили відкритими або розстебнутими.
У 1890 році жінки носили обтягуючі ліфи з високими комірами та вузькими рукавами. До 1893 року рукави почали розширювати до великих форм. Тобто в області плечей вони були вузькими, а в нижній частині – широкими. У моді були широкі плечі, завдяки горизонтальному декору на ліфі груди здавалися візуально більшими.
Крім того, жінки під час гри в гольф почали одягати сорочки та краватку. Волосся зав’язували високо на маківці, в тугі локони. Капелюхи були малі або широкі з великою кількістю оздоблень. Що стосується чоловіків, то в моді був костюм-трійка, в якому робили складки на передній частині штанів.
