Чарльз був відомим лікарем, офіцером, головним лікарем психіатричної лікарні Едмонтона та професором університету. Про те, який вклад чоловік зробив в області психіатрії, читайте далі в статті на edmontonka.
Біографія психіатра
Народився Чарльз 22 лютого 1885 року в місті Роудон. Батько Чарльза перевіз свою родину до Манітоби. Причиною переїзду було те, що він став лідером громади в Емл-Крік.
Свою освіту Чарльз здобував в університеті Вінніпега. У 1910 році він отримав ступінь бакалавра і через кілька років – ступінь магістра хірургії. Під час навчання Чарльз почав асистувати лікарю Стюарту в одному з санаторіїв туберкульозу розташованому в Манітобі. У 1914 році Баргар був призначений помічником медичного наглядача закладу.
У серпні розпочалася Перша світова війна. У 1915 році молодий лікар йде добровольцем на фронт. Там його відразу направили до медичного корпусу канадської армії, дали звання лейтенанта. За час війни лікар зміг набратися великого досвіду в лікуванні психічних захворювань солдатів: контузійний шок, шизофренія та інші.
Перші кроки в психіатрії
Відтоді він почав активно вивчати психіатрію. Чоловік став прихильником руху за психічну гігієну. Його очолив американський активіст Кліффорд Вітінгем. В зв’язку з цим Барагар й інші лікарі у 1918 році започаткували Канадський національний комітет психічної гігієни. Після того, як організація оглянула всі психіатричні установи Манітоби, Едмонтона, вони почали закликати владу і головних лікарів до змін. Тоді Барагар став медичним інспектором притулку для божевільних у Едмонтонській лікарні.
Баргар обійняв посаду лікаря у 1920 році і протягом 10 років очолював лікарню, він активно розробляв нові методи лікування. В своїй практиці Чарльз зміг відкинути електротерапію, яку використовували для лікування психічно хворих людей. Натомість, він запропонував медикаментозну терапію та сприяв створенню провінційного відділу обслуговування хворих.
Чарльз дуже цікавився життям і проблемами своїх пацієнтів. Щотижня лікар робив збори персоналу для оцінки нових прийомів, розробляв унікальні стратегії лікування та вів детальні записи пацієнтів.
Відкриття пансіонату для хворих на території ферми
Молодий психіатр побудував будівлю фермерської колонії, щоб відокремити психічно хворих пацієнтів від здорових людей. Нова будівля була відкрита взимку 1921 року. В неї входило 3 крила зі спальними кімнатами, денна кімната для проведення вільного часу хворих, солярій, туалети, кухня та їдальня.
Після переведення своїх пацієнтів в новий заклад, лікар помітив позитивні зміни в лікуванні їх психологічного стану: після переїзду, хворі почали виліковуватися.
Вже у 1925 році в Едмонтоні була відкрита повноцінна психопатологічна лікарня. Її будували понад 5 років через обмежене фінансування провінції. В закладі після відкриття відразу було створено відділення трудотерапії, яке започаткував Баргар раніше.
Мета його полягала в тому, щоб дозволити пацієнту відновити свою психіку швидше і повніше. Відвідування цього відділення давало змогу хворим займатися різними справами: вишиванням, друкарством, обробкою дерева. Таким чином, заклад почав активно розвиватися.
Пізніше в ньому почали відбуватися конфлікти між персоналом, тому восени 1930 року Чарльз приймає складне рішення для себе – вирішує йти у відставку. Відразу після звільнення він став інавгураційним комісаром психіатричних установ Альберти та директором психіатричної служби. Таким чином, Чарльз зробив великий вклад в психіатрію не тільки для Едмонтона, Альберти, а і для всієї Канади.
