Мирна Косташ – канадська письменниця українського походження. Вона народилася та виросла в Едмонтоні, але залишається вірною своїм корінням. У своїх книгах вона розповідає про життя українців у Канаді та про труднощі міграції. У цій статті на edmontonka ми розкажемо про життя та творчість Мирни Косташ.
Історія життя
Мирна Косташ – канадка у третьому поколінні. Косташ – письменниця та журналістка. Серед її робіт є книги, п’єси, сценарії, статті та навіть радіодокументальні фільми. Косташ народилася та виросла в Едмонтоні. Вона здобула ступінь бакалавра мистецтв в Університеті Альберти у 1965 році, а у 1968 році Косташ здобула ступінь бакалавра російської мови та літератури в Університеті Торонто.
З 1989 по 1990 рік Косташ була президентом Гільдії письменників Альберти, а з 1993 по 1994 рік вона була головою Спілки письменників Канади. Пізніше вона також почала представляти Альберту на Канадській конференції мистецтв. Крім цього, вона разом з іншими письменниками заснувала Асоціацію професійних письменників Канади. Косташ була одним із перших членів програмного комітету Едмонтонського літературного фестивалю.
Косташ викладала творче письмо та працювала письменницею у Ванкувері, Едмонтоні та деяких американських містах. Вона продовжує читати лекції по всій Північній Америці та Європі. Її цінують за її палкі думки, а також за її підтримку улюбленого та унікального жанру – літературної документальної прози.
Про творчість Косташ
Перша і найвідоміша робота Косташ – це книга «Всі бабині діти» («All of Baba’s Children»). Вона була опублікована у 1977 році і з того часу ніколи не виходила з друку. У цій роботі авторка досліджує досвід першого покоління українців-канадців. Робота активно обговорювалася у шкільних програмах по всій Європі та Америці. Косташ дуже точно описувала жахливу дискримінацію українців у тогочасній Канаді, які зазнавали залякувань з боку мовної більшості.
У роботі Косташ описує, як українські батьки навчали своїх дітей ніколи не скаржитися і не протестувати, а намагатися стати такими, як англійці. Англійці ж часто висміювали імена і зовнішність маленьких українців. Ця книга входила до десятки найкращих книг року Канади.
Загалом Косташ має вісім інших високо оцінених книг. Наприклад, «Блудна дочка: Подорож до Візантії». Книга поєднує у собі туристичні статті, історичне та політичне оповідання, мемуари та рефлексії. Ця робота потрапила до списку Європейської премії.
У своїй творчості Косташ черпає натхнення з дитинства, яке було проведене в українсько-канадській громаді Едмонтона, у православній церкві, а також в історії своєї сім’ї.
Дослідники її творчості описують, що для Косташ ідентичність – це не продукт. А процес, який відбувається у постійній взаємодії з мовою. У своїх роботах авторка завжди вирушає у дорогу. «Її письменство — це не стільки про повернення додому, скільки про нескінченний, вічний пошук дому».
Нагороди письменниці
Серед похвальних нагород Мирни Косташ можна виділити Нагороду Альберти за досягнення 1988 року, Нагороду за відмінність у мистецтві з питань українського мистецтва 2001 року, Нагороду почесного члена Канадської конференції мистецтв 2002 року, Ювілейну нагороду королеви 2002 року та Медаль сторіччя Альберти 2005 року.
Мирна Косташ – не просто талановита письменниця, а й важлива постать в історії канадської літератури. Косташ глибоко вивчає і досліджує досвід українців у Канаді. Її роботи відкривають нам нові горизонти розуміння міграції та ідентичності. Її творчість надихає читачів і письменників по всьому світу, нагадуючи про важливість збереження коренів і пошуку власного місця у глобальному світі.