«Кожного дня Еда підіймалася на вежу. Незважаючи на те, що у неї сімейне життя було жахливим, втрату важливих людей. Вона дотримувалась розпорядків і дуже любила свою роботу. Все життя жінка присвятила науці».
Працьовиті жінки Едмонтона протягом століть зробили великі внески у розвиток міста, мало визнання порівняно з їхніми колегами-чоловіками. Однією людиною, яка заслужила своє місце в ряді великих жінок Едмонтона, є Еда Оуен. Більше на сайті edmontonka.
Історія життя Еди Оуен
Тоді, коли жінки не вважалися особами згідно законам, не кажучи вже про те, що їх вважали некваліфікованими для роботи науковими професіоналами – Еда обіймала посаду спостерігача погоди в Альберті. Зі свого дому в Хайлендсі поселенка, яка родом з Англії, провела 28 років в Едмонтоні. Вона надсилала звіти до штаб-квартири Метеорологічного товариства Домініону в Торонто. Її дані були важливі для авіаторів, фермерів, лісників та багатьох других професій в Канаді і США.
Робота Еди була занадто складною, бо станція, в якій працювала жінка, була найголовнішою метеорологічною за межами Торонто. Еда щогодини знімала показання з 36 різних приладів протягом дня і складала звіти з понад 140 станцій в регіоні.
Вона прокидалася о 5 ранку, читала свої інструменти, перш ніж одягатися, телефонувала і повідомляла на телеграф інформацію. Цілком віддана роботі, телефон дзвонив безперестану, то були дзвінки журналістів, простих людей, які хотіли дізнатися погоду.
Як все було
Коли Еда вперше приїхала в Едмонтон у 1908 році, вона взагалі нічого не знала про метеорологію. Жінка походила з багатої родини, і все, що від неї очікували, це те, що вона мала вийти успішно заміж. Все ж, в рідному місті Еда вийшла заміж за Герберта. Тоді сім’я Оуенів переїхала до Канади і опинилася в Едмонтоні, де чоловік Еди знайшов собі роботу помічником метеоролога. Жінка навчилася збирати та читати метеорологічні дані та допомагала коханому виконувати його обов’язки.
У 1915 році, коли відбулася Велика війна, Герберт і його бос, головний метеоролог Стюарт Холмден, записалися в канадські збройні сили і вирушили до Європи. Еда обійняла посаду чоловіка і обіцяла йому зберегти його місце, доки він повернеться. Але на жаль у 1917 році він загинув.
Смерть чоловіка зруйнувала жінку та ще більше погіршила її і до того погані стосунки з єдиною дитиною Кейт. Протягом 6 років жінка продовжувала складати метеорологічні дані і подавати звіти до Торонто, увесь час була на посаді помічника метеоролога.
У 1921 році Департамент морського і рибного господарства офіційно визнав її агентом провінції. Вона стала єдиною жінкою в Канаді, яка обіймала цю посаду, заробляючи прожитковий мінімум і проживаючи в своєму будинку на метеостанції в Хайлендсі в той час, коли багато військових, які повернулися, не мали роботи.
Досягнення Еди Оуен
Протягом наступних 25 років вона віддано виконувала щоденну роботу, яка потребувала багато часу. Але крім того, що вона 10 разів на день перевіряла свої прилади, вона також мала надзвичайні враження.
Вона активно під час війни підтримувала зв’язок з армією США, допомагала групі британських метеорологів, які вирушали на експедиції по вивченню полярного сяйва. А після того, як шлюб її дочки розвалися, вона законно усиновила онучок і виховувала їх самостійно.
Наприкінці 1922-х років Еда стала відомою на місцевому рівні та під загальнонаціональним іменем «Жінка-погодник Альберти» з профілями в Maclean’s, Toronto Star, телехроніці Fox і Christian Science Monitor. Метеорологія, яка раніше розглядалася як справа лише для військово-морського флоту, потроху отримала визнання як важлива та соціально цінна наука.
Невтомна праця Еди відіграла не останню роль у розвитку канадської метеорології, і вона зробила все можливе, щоб переконатися, що кожен міг отримати користь від її знань — чи то вчені, чи пілоти, чи пересічні громадяни. Будинок, в якому жила Еда, став історичним у Хайлендсі.
